№6(2) 2019
Повернутися у номер
DOI 10.37219/2528-8253-2019-6-80 |
Пухлік С.М., Щелкунов А.П., Щелкунов О.А.
Діагостичні критерії та результати лікування iило-під’язичного синдрому |
Пухлік Сергій Михайлович
Одеський національний медичний університет
Зав. кафедрою оториноларингології, доктор медичних наук, професор.
E-mail: lor@te.net.ua.
ORCID ID: http://orcid.org/0000-0001-7196-9642
Щелкунов Анатолій Петрович
Одеський національний медичний університет
Асистент кафедри оториноларингології
Кандидат медичних наук |
Анотація
Актуальність: шилопід’язичний синдром – захворювання, причиною якого
є подразнення шилоподібним відростком скроневої кістки оточуючих його
нервових, судинних і м'язових структур. Синдром проявляється хронічним болем
в глибокому відділі бічної області обличчя, який ірадіює в корінь язика,
глотку і вухо, дисфагією, симптомами порушень кровообігу головного мозку.
Зважаючи на малу обізнаність про дане захворювання практичних лікарів, воно,
як правило, не діагностується. Хворі з різними діагнозами лікуються у різних
фахівців, найчастіше призначається симптоматичне лікування, яке виявляється
мало ефективним або не дає взагалі будь-якого результату. Синдром спричиняє
тяжкі страждання хворим, знижує якість їх життя.
Мета дослідження: оцінити найбільш значущі клінічні ознаки даного
захворювання, взаємозв'язок гіпертрофованого шилоподібного відростка з
нейросудинними утвореннями шиї, удосконалення методів діагностики
шило-під’язикового синдрому з виконуванням функціональних проб, при
проведенні комп’ютерної томографії, та стан судинно-нервового пучка при його
компресії гіпертрофованим шилоподібним відростком, ефективність
консервативного та хірургічного лікування.
Матеріали і методи: нами обстежено і проліковано 144 пацієнтів віком
від 25 до 70 років, з них жінок було 103 (71,5%), чоловіків – 41 (28,5%),
тривалість захворювання – від 1 року до 10-15 років. Використовувалась
комп'ютерна томографія шилоподібних відростків з 3D-реконструкцією і
контрастуванням магістральних судин шиї з проведенням функціональних проб.
Результати дослідження та їх обговорення: Якість лікування
оцінювалася за 5-бальною шкалою за кількістю зменшення балів і, відповідно,
скарг хворих. Із загальної кількості хворих (144), успіх лікування в 0 балів
оцінили 60 пацієнтів (41,7%), в 1 бал – 44 (30,5%), в 2-3 бали – 27 (18,7%),
в 4-5 балів – 13 (9%), тобто, значущого ефекту від лікування досягнуто не
було. Всім, у кого результат лікування оцінювався в 4-5 балів, пропонувався
хірургічний метод лікування – резекція шилоподібного відростка з відповідної
сторони.
Висновки: дана проблема з клінічної точки зору мало вивчена і вимагає
подальшого дослідження, та удосконалення методів діагностики шило
під’язикового синдрому; гіпертрофія шилоподібного відростка не є основною
причиною розвитку шилопід'язикового синдрому, важливе значення має ступінь
відхилення відростка, та компресія судинно-нервового пучка при русі
шилоподібного відростку; консервативне лікування в більшості випадків дає
стійкий ефект, але вимагає повторного лікування через певний проміжок часу;
хірургічне лікування повинно бути направлено на максимальну резекцію
шилоподібного відростка проксимально, для видалення осі тиску на
судинно-нервовий пучок. |
Ключові слова
шилоподібний відросток, судинно-нервовий пучок, функціональні проби. |
Література
- Борисов АА. Наблюдение аномалии шиловидного отростка. Вестн.
оториноларингологии. 1975;(6):109-10.
- Лебединцев ВВ, Каган ИИ, Шульга ИА. Шилоподъязычный синдром.
Клиническая анатомия, патогенез, диагностика, лечение. Оренбург: Изд.
центр ОГАУ; 2015. С. 80-86.
- Лонгин МЛ, Матусевич ВЯ. Большие шиловидные отростки, симулирующие
инородное тело глотки. Здравоохранение Белоруссии. 1969; (11): 80.
- Островерхов ГЕ, Лысенков НК. Анатомия человека. СПб.: Гиппократ;
2000. 704 с.
- Шлаен СП. Аномалия шиловидного отростка. Вестн. оториноларингологии.
1979; (5): 78.
- Шмурун РИ. Длинные шиловидные отростки: новый синдром. Клин. мед.
1996; (6): 71-3.
- Godwin RW. Elongated styloid process evaluation of symptoms and
treatment. Laryngoscope. 1956 Jun; 66(6): 687-95. doi:
10.1288/00005537-195606000-00012.
- Correll RW, Wescott WB. Eagle's syndrome diagnosed after history of
headache, dysphagia, otalgia, and limited neck movement. J Am Dent Assoc.
1982 Apr; 104(4): 491-2. doi: 10.14219/ jada.archive.1982.0220.
- Lengelé BG, Dhem AJ. Length of the styloid process of the temporal
bone. Arch Otolaryngol Head Neck Surg. 1988 Sep; 114(9): 1003-6. doi:
10.1001/archotol.1988.01860210069018.
- Zaki HS, Greco CM, Rudy TE, Kubinski JA. Elongated styloid process
in a temporomandibular disorder sample: prevalence and treatment outcome.
J Prosthet Dent. 1996 Apr; 75(4): 399-405. doi:
10.1016/s0022-3913(96)90032-3.
|
|